О.В. Ваховская. Вербализация концепта ГРЕХ в англоязычном дискурсе XIV – XXI веков. В статье рассматриваются содержание и структура концепта ГРЕХ, вербализованного средствами английского языка, и их диахроническое варьирование в англоязычном светском дискурсе

XIV – XXI вв. ГРЕХ определяется как лингвокультурный религиозно-этический социорегулятивный концепт. Семантические связи лексем-наименований ГРЕХА, объединенных семой ‘нарушение’, структурируют лексико-семантическое поле с двумя микрополями ‘нарушение морального / Божественного закона’, что организует семантическое пространство номинаций ГРЕХА в виде сети концептов, профилируемых в концептуальных доменах РЕЛИГИОЗНОЕ и СВЕТСКОЕ. Когнитивные метафоры ГРЕХА образованы коррелятами понятийных групп «Физический объект», «Человек», «Животное», «Растение». Репрезентантами ГРЕХА в метонимиях являются ДЬЯВОЛ, ЖЕНЩИНА, ПРИЗНАК, ЦВЕТ и их экспликации, мотивированные христианскими символами. В диахронии наиболее существенным трансформациям подвергается ценностная составляющая ГРЕХА, которая изменяется с отрицательной на нейтральную и положительную.

Ключевые слова: диахроническое варьирование, домен, концепт ГРЕХ, лексико-семантическое поле, лингвокультурный концепт, метафора, метонимия, оценка, светский дискурс, символ.

О.В. Ваховська. Вербалізація концепту ГРІХ в англомовному дискурсі XIV – XXI століть. Стаття присвячена дослідженню змісту та структури концепту ГРІХ, вербалізованого засобами англійської мови,

та їх діахронічного варіювання в англомовному світському дискурсі

XIV – XXI ст. ГРІХ визначено як лінгвокультурний релігійно-етичний соціорегулятивний концепт. Семантичні зв’язки лексем-найменувань ГРІХА, об’єднаних семою ‘порушення’, структурують лексико-семантичне поле

з двома мікрополями ‘порушення моральне / Божественного закону’,

що організують семантичний простір його номінацій у вигляді мережі концептів, профільованих у концептуальних доменах РЕЛІГІЙНЕ

та СВІТСЬКЕ. Когнітивні метафори ГРІХА утворені корелятами поняттєвих груп «Фізичний об’єкт», «Людина», «Тварина», «Рослина». Репрезентантами ГРІХА у метоніміях є ДИЯВОЛ, ЖІНКА, ОЗНАКА, КОЛІР та їх експлікації, умотивовані християнськими символами. У діахронії найсуттєвіше змінюється оцінна складова ГРІХА з негативної на нейтральну й позитивну.

Ключові слова: діахронічне варіювання, домен, концепт ГРІХ, лексико-семантичне поле, лінгвокультурний концепт, метафора, метонімія, оцінка, світський дискурс, символ.

O.V. Vakhovska. The Verbalization of the Concept SIN in the English Discourse of the 14th–21st Centuries. This paper focuses on the contents and structure of the concept SIN verbalized in the English language and their historical development in the English secular discourse of the 14th–21st centuries. SIN is defined as a linguocultural religious/ethical socioregulative concept. The semantic connections of lexemes-nominations of SIN integrated by the seme ‘transgression’ structure a lexico/semantic field with two microfields ‘transgression of moral / Divine law’ organizing the semantic space of the nominations of SIN as a network of concepts profiled within the conceptual domains RELIGIOUS and SECULAR. Cognitive metaphors of SIN involve conceptual groups “Physical object”, “Man”, “Animal”, “Plant” as source domains. Representations of SIN in metonymies include DEVIL, WOMAN, INDICATION, COLOUR and their explications motivated by the Christian symbols. The most significant diachronical changes take place in the evaluative aspect of SIN which shifts from negative to neutral and positive.

Key words: concept SIN, diachronic variation, domain, evaluation, lexico/semantic field, linguocultural concept, metaphor, metonymy, secular discourse, symbol.