Н.К. Кравченко Непрямые речевые акты в ракурсе конверсационных импликатур и прагматических пресуппозиций. В статье исследуются корреляции между конверсационной импликатурой, прагматической пресуппозицией и иллокуцией непрямого речевого акта, которые зависят от специфики непрямого акта как «идиоматичного vs. инферентного» и «транспонированного vs. не-транспонированного». Показано, что значение конверсационной импликатуры и иллокуции непрямых речевых актов опирается на ситуационные пресуппозиции, в то время как межличностные пресуппозиции обусловливают выбор типа акта и индексирующих его средств в соответствии с конвенционально-коммуникативными пресуппозициями. Помимо традиционного разграничения первичной и буквальной иллокуции, в статье вводится понятие дополнительной иллокуции, которая расширяет семантику акта без изменения его иллокутивного типа. Соответственно, первичная иллокуция, меняющая тип акта, рассматривается в статье как характеристика транспонированного акта, а дополнительная – как составляющая не-транспонированного акта. Инференционный косвенный акт предполагает два типа отношений между иллокуцией и конверсационной импликатурой, которые зависят от специфики такого акта как транспонированного и не-транспонированного. Для транспонированного акта характерна непосредственная выводимость первичной иллокуции из импликатуры, для не-транспонированного – воздействие импликатуры на условия успешности акта и, опосредованно, на выведение дополнительной иллокуции.

Ключевые слова: иллокуция, конверсационная импликатура, косвенный речевой акт, прагматическая пресуппозиция.

Н.К. Кравченко Непрямі мовленнєві акти в ракурсі конверсаційних імплікатур

і прагматичних пресупозицій. У статті досліджуються кореляції між конверсаційною імплікатурою, прагматичною пресупозицією і іллокуцією непрямого мовленнєвого акту, що залежать від специфіки непрямого акту як “ідіоматичного vs. інференційного” і «транспонованого vs. нетранспонованого». Показано, що значення конверсаційної імплікатури і ілокуції спирається на ситуаційні пресупозиції, у той час як міжособистісні пресупозиції обумовлюють вибір типу акту, а конвенційно-комунікативні – засобів, що його індексують. Крім традиційного розмежування первинної і буквальної ілокуції, в статті впроваджується поняття додаткової ілокуції, яка розширює семантику акту, не змінюючи при цьому його ілокутивного типу. Відповідно, первинна ілокуція, що змінює тип акту, розглядається в статті як характеристика транспонованого акту, а додаткова – як складова не-транспонованого акту. Інференційний непрямий акт передбачає два типи відношень між ілокуцією і конверсаційною імлікатурою, що залежать від специфіки такого акту як транспонованого і нетранспонованого. Транспонований акт характеризується безпосередньою виводимістю первинної ілокуції

з імплікатури, нетранспонований – впливом імплікатури на умови успішності мовленнєвого акту і, опосередковано, на вилучення додаткової ілокуції.

Ключові слова: ілокуція, конверсаційна імплікатура, непрямий мовленнєвий акт, прагматична пресупозиція.

N.K. Kravchenko. Indirect Speech Acts via Conversational Implicatures and Pragmatic Presuppositions. This paper investigates the correlations between conversational implicature, pragmatic presupposition and indirect act illocution as relying on the acts’ «idiomacity vs. inferentiality» and “transposition vs. non-transposition”. I will argue that the meaning of conversational implicatures and indirect acts’ illocution relies on situational presuppositions while interpersonal presuppositions determine the choice of directness or indirectness and their coding in accordance with conventional-communicative presuppositions. In addition to the primary and literary illocution, the article introduces the notion of additional illocution that extends the indirect act’s meaning without changing its illocutionary type. Correspondingly, the primary illocution, which changes the act’s illocutionary type, is viewed as the constituent of transposed acts while additional illocution is appropriate for non-transposed acts. Inferential indirect acts involve two types of relations between illocutions and conversational implicatures, which depends on the acts’ transposition vs. non-transposition criteria. In transposed acts, the primary illocution mostly relies on conversational implicature while additional illocution of non-transposed acts relates to implicature through the latter content contribution to speech act’s felicity conditions.

Key words: conversational implicature, illocution, indirect speech act, pragmatic presupposition.