“ARMENIAN” AND “TURK” AS COGNITIVE CONCEPTS

С.К. Гаспарян. “Армянин” и “турок” как когнитивные концепты. В статье раскрывается необоснованность интерпретаций, отвергающих факт Геноцида армян в Западной Армении в начале прошлого века. Широкий лингвокогни-тивный подход к изучению вопроса позволяет автору с применением теории фрейма выявить значимость концептов “армянин” и “турок”, наполненных соответственно положительными и отрицательными стилистическими коннотациями и ассоциативными оттенками значения. Сформи-рованные в сознании человечества когнитивные модели служат точкой отсчета в восприятии, понимании и правдивой интерпретации одной из величайших трагедий в истории современного мира.

Ключевые слова: Геноцид армян, интерпретация отрицания Геноцида, когнитивная лингвистика, механизм формирования знаний, планированная акция, теория фрейма, человеческое сознание.

С.К. Ґаспарян. “Вірменин” і “турок” як когнітивні концепти. У статті розкривається необгрунтованість інтерпретацій, що відкидають факт Геноциду вірмен у Західній Вірменії на початку минулого століття. Широкий лінгвокогнітивний підхід до вивчення питання дозволяє автору із застосуванням теорії фрейма виявити значимість концептів “вірменин” і “турок”, наповнених відповідно позитивними і негативними стилістичними конотаціями і асоціа-тивними відтінками значення. Сформовані у свідомості людства когнітивні моделі слугують точкою відліку в сприйнятті, розумінні і правдивої інтерпретації однієї з найбільших трагедій в історії сучасного світу.

Ключові слова: Геноцид вірмен, інтерпретація заперечення Геноциду, когнітивна лінгвістика, людська свідомість, механізм формування знань, планована акція, теорія фрейма.

S.K. Gasparyan. “Armenian” and “Turk” as Cognitive Concepts. The focus of the present article is the fabricated nature of some denialists’ interpretations of the Armenian Genocide brought out by the theory of frame – a reliable instrument widely applicable in cognitive linguistics. Referring to the information accumulated and stored in the memory of humanity and actually reflected in different dictionaries, literary works, official correspondence and documents, the author draws the readers’ attention to the background significance of the concepts Armenian and Turk in the cognizance and evaluation of the genocidal events in Western Armenia at the beginning of the 20th century.

Key words: the Armenian Genocide, cognitive linguistics, denialists’ interpretations, human consciousness, knowledge forming mechanism, planned action, the theory of frame.