А.В. Ребрий. Перевод как средство культурообразования: философское обоснование. Цель статьи заключается в том, чтобы представить перевод как средство культурообразования в понятиях философии. Исходя из того, что культурное обогащение осуществляется за счет перевода не только художественной литературы, но и идей, традиций, способа жизни и пр., была выдвинута гипотеза о том, что философское описание и анализ перевода следует осуществлять на основе двух переплетенных феноменов – культуры и креативности. Методология статьи определяется общими гуманитарными принципами междисциплинарности (использование методов и теорий таких смежных дисциплин, как культурология, переводоведение, философия), антропоцентризма (выделение роли агента деятельности как фокальной точки переводческого процесса) и полипарадигматизма (объединение положений классической структурной и современной когнитивной парадигм, которое определяет комплексный характер исследования). Научная новизна исследования заключается в получении новой информации о роли перевода как средства (само)познания, (само)рефлексии, индивидуального и коллективного развития и формирования культурного континуума. Инновационный подход к переводу позволяет осуществить глубинное философское осмысление этого феномена, которое выходит за рамки его лингвистической и/или коммуникативной сущности, а также оценить его значимость для творческого самоусовершенствования всех задействованных личностей (автора, переводчика, реципиента) и устойчивого культурного развития во всем мире. Выводы. Проведенное исследование раскрывает глобальную креативную функцию перевода, который помогает основывать и развивать культуры во всемирном масштабе, поскольку большинство национальных культур сформировались в процессе и под влиянием перевода. В контексте украинской колониальной и постколониальной исторической ситуации статья подчеркивает роль перевода как культурного катализатора, проводника идей и хранителя духовных ценностей.

Ключевые слова: культура, нация, перевод, познание, развитие, рефлексия, творчество, философия.

О.В. Ребрій. Переклад як засіб культуротворення: філософське обґрунтування. Мета статті полягає у тому, аби представити переклад як засіб культуротворення у термінах філософії. Виходячи з тези, що культурне збагачення здійснюється за рахунок перекладу не тільки художньої літератури, а й ідей, традицій, способу життя тощо, було висунуто гіпотезу про те, що філософський опис та аналіз перекладу має здійснюватися на основі двох переплетених феноменів – культури та креативності. Методологія статті визначається загальними гуманітарними принципами міждисциплінарності (використання методів й теорій таких суміжних дисциплін, як культурологія, перекладознавство, філософія), антропоцентризму (наголос на агенті дії як фокальній точці перекладацького процесу) та поліпарадигматизму (поєднання положень класичної структурної та модерної когнітивної парадигм, що зумовлює комплексний характер дослідження). Наукова новизна дослідження визначається отриманням нової інформації щодо ролі перекладу як засобу (само)пізнання, (само)рефлексії, індивідуального й колективного розвитку та формування культурного континууму. Інноваційний підхід до перекладу дозволяє здійснити глибше філософське осмислення цього феномену, що виходить за межі його лінгвістичної та/або комунікативної сутності, та оцінити його значущість для творчого самовдосконалення усіх залучених особистостей (автора, перекладача, реципієнта) так само як і для усталеного культурного розвитку у світі. Висновки. Проведене дослідження висвітлює глобальну креативну функцію перекладу, який допомагає засновувати та розвивати культури у світовому масштабі, адже більшість національних культур сформовано у перебігу та під впливом перекладу. У контексті української колоніальної та постколоніальної історичної ситуації стаття підкреслює роль перекладу як культурного каталізатора, провідника ідей та хоронителя духовних цінностей.

Ключові слова: культура, нація, переклад, пізнання, рефлексія, розвиток, творчість, філософія.

O.V. Rebrii. Translation as a means of constructing cultures: philosophical foregrounding. The aim of the article is to portray translation as a means of constructing cultures in terms of philosophy. Proceeding from the idea that cultural enrichment occurs due to the translation of not only literary works, but also ideas, traditions, way of living, etc., the hypothesis was put forward that philosophical description and analysis of translation should be carried out on the basis of two interwoven phenomena – culture and creativeness. Methodology of the article is determined by general humanitarian principles of interdisciplinarity (use of methods and theories of such correlated disciplines as cultural studies, translation studies, philosophy), anthropocentrism (emphasis on the agent of action as a focal point of translation process), and poliparadigmatism (combination of provisions of classical structural and modern cognitive paradigms resulting in the complex character of the research). Scientific novelty of the research is determined by obtaining some new information concerning the role of translation as a means of (self)cognition / (self)reflection; individual and collective development; and shaping cultural continuum. Innovative approach to translation allows to come to a more profound philosophical understanding of this phenomenon going beyond its linguistic and/or communicative essence and to appreciate its significance for creative self-improvement of all the involved individuals (author, translator, and recipient) as well as for sustained cultural growth all over the world. Conclusions. Conducted research revealed global creative function of translation that helps establish and develop cultures on a universal scale since the majority of national cultures were constructed in the process and under the influence of translation. In the context of Ukrainian colonial and post-colonial history, the article highlighted the role of translation as a cultural catalyst, transmitter of ideas, and defender of spiritual values.

Key words: cognition, creativeness, culture, development, nation, philosophy, reflection, translation.