О. Дойчик, Н. Иванотчак. Событийный концепт ЭМПАТИЯ в англоязычной детской прозе жанра фэнтези. Статья посвящена изучению лингво-когнитивних и прагматических аспектов вербализации эмпатии в детской англоязычной прозе фэнтези. Раскрыто глубинную природу эмпатии с позиций когнитивной лингвистики, лингвистической эмотиологии и прагмалингвистики. Изучены особенности вербализации эмпатии в англоязычной детской прозе фэнтези, а именно лексико-грамматические средства вербализации соответствующих концептов и эмпатийных иллокутивных типов психологической поддержки в дискурсивных контекстах англоязычной детской прозы фэнтези. Привлечение результатов прагматических и лингво-когнитивных исследований в ракурсе когнитивно-дискурсивной парадигмы позволило в полной мере описать принципы концептуализации эмпатии и многомерность контекста эмпатийных высказываний. Интерпретация смысла эмпатии осуществляется путем применения инструментария схемного когнитивного картирования, а также путем установления корреляции детерминант эмпатии в дискурсивных контекстах, представляющих коммуникативную стратегию эмпатии. Компонентный анализ значений выявленных в тезаурусах лексем для обозначения эмоциональных и когнитивных состояний, связываются с эмпатией (симпатия, понимание, сочувствие и др.) и их антонимов, а также определения веса и иерархии сем в словарном определении, показали, что общепринятое и подтвержденное эмпирическими исследованиями условное деление эмпатии на когнитивную и аффективную отображается в языке. Анализ показывает наличие сем, выражающих эмоциональность (feeling, sympathy, sorrow) и когницию (knowledge, ability, understanding) в определениях состояний эмпатии, и позволяет отнести их к аффективному или когнитивному типу эмпатии соответственно. Состояния эмпатии, принадлежащие к определенному когнитивному или аффективному типу, не являются равнозначными по степени выражения эмпатии. Фактором перехода на более высокий или низкий уровень есть действие. Будучи с одной стороны обращенной на социальное функционирование, а с другой – на мышление и эмоции, эмпатия предстает социально-психологическим событийным концептом. Как событийный концепт, ЭМПАТИЯ возникает в сознании и вербальном поведении под влиянием человеческой деятельности в определенной коммуникативно-прагматической ситуации, являясь в многообразии конституентов КОГНИТИВНЫХ и АФФЕКТИВНЫХ парцелл домена ЭМПАТИЯ и разворачиваясь в двух скриптах, представляющие ее активные и пассивные проявления.

Ключевые слова: эмпатия, событийный концепт, концептуальный домен, скрипт, детская проза фэнтези.

О. Дойчик, Н. Іванотчак. Подієвий концепт ЕМПАТІЯ в англомовній дитячій прозі жанру фентезі. Статтю присвячено вивченню лінвокогнітивних та прагматичних аспектів вербалізації емпатії в дитячій англомовній прозі фентезі. Розкрито глибинну природу емпатії з позиції когнітивної лінгвістики, лінгвістичної емотіології та прагмалінгвістики. Вивчено особливості вербалізації емпатії в англомовній дитячій прозі фентезі, а саме: лексико-граматичні засоби вербалізації відповідних концептів та емпатійні іллокутивні типи психологічної підтримки в дискурсивних контекстах англомовної дитячої прози фентезі. Залучення результатів як прагматичних, так і лінгвокогнітивних досліджень у ракурсі когнітивно-дискурсивної парадигми дозволило повною мірою описати засади концептуалізації емпатії та багатовимірність контексту емпатійних висловлень. Інтерпретація смислу емпатії здійснюється шляхом застосування інструментарію схемного когнітивного мапування, а також шляхом встановлення кореляції детермінант емпатії в дискурсивних контекстах, що представляють комунікативну стратегію емпатії. Компонентний аналіз значень виявлених у тезаурусах лексем на позначення емоційних та когнітивних станів, що пов’язуються з емпатією (симпатія, розуміння, співчуття та ін.) та їх антонімів, а також визначення ваги та ієрархії сем у словниковому визначенні, показали, що загальноприйнятий та підтверджений емпіричними дослідженнями умовний розподіл емпатії на когнітивну та афективну відображається в мові. Аналіз засвідчує наявність сем, що виражають емоційність (feeling, sympathy, sorrow) та когніцію (knowledge, ability, understanding) у визначеннях станів емпатії, та дозволяє віднести їх до афективного чи когнітивного типу емпатії відповідно. Стани емпатії, що належать до певного когнітивного чи афективного типу, не є рівнозначними за ступенем вираження емпатії. Чинником переходу на вищий чи нижчий рівень є дія. Будучи з одного боку зверненою на соціальне функціонування, а з іншого – на мислення та емоції, емпатія постає суспільно-психологічним подієвим концептом. Як подієвий концепт ЕМПАТІЯ виникає у свідомості та вербальній поведінці під впливом людської діяльності в певній комунікативно-прагматичній ситуації, постаючи в різноманітті конституентів когнітивної та АФЕКТИВНОЇ парцел домену ЕМПАТІЯ та розгортаючись у двох скриптах, які представляють її активні та пасивні прояви.

Ключові слова: емпатія, подієвий концепт, концептуальний домен, скрипт, дитяча проза фентезі.

O. Doichyk, N. Ivanotchak. Event concept of EMPATHY in English juvenile fantasy prose. The article deals with the research of lingual cognitive and pragmatic aspects of empathy in juvenile fantasy prose. It reveals the nature of empathy from the perspective of cognitive linguistics, linguistic emotiology, and pragmalinguistics. The properties of empathy verbalization in juvenile fantasy prose are researched, namely the lexical and grammatical means of verbalization of the corresponding concepts and empathic illocutionary types of psychological support in discursive contexts of the English juvenile fantasy prose. The implementation of both pragmatic and lingual cognitive research findings in the light of cognitive-discursive paradigm revealed the basis of empathy conceptualization and the multifaceted empathic context. The interpretation of EMPATHY meaning is performed by means of schematic cognitive mapping, as well as via establishing the correlation of empathy determinants in discursive contexts which present the communicative strategy of empathy. The componential analysis of definitions of various affective and cognitive states and processes connected with empathy, such as compassion, understanding, sympathy etc., as well as their antonyms, and determination of weight, status and hierarchy of the corresponding semes in vocabulary definitions, showed that generally accepted and empirically proved division of empathy into affective and cognitive is reflected in the language. The analyses revealed affective (feeling, sympathy, sorrow) cognitive (knowledge, ability, understanding) semes in the definitions of empathy types attributing them to either affective or cognitive group. Types of empathy, which belong to the same affective or cognitive group, are not equal in the degree of empathy manifestation. The factor or driving force for upgrading (or downgrading) to a different level is action. While partly addressing social functioning, EMPATHY is turned to cognition and emotion, thus being framed as a social psychological event concept. As an event concept EMPATHY emerges in consciousness and in verbal behavior under the influence of human activity in a certain communicative-pragmatic situation, arising in a variety of constituents of the COGNITIVE and AFFECTIVE parcels of the domain of EMPATHY and unfolding in two scripts which reflect its active and passive manifestations.

Keywords: empathy, event concept, conceptual domain, script, juvenile fantasy prose.