Мартынюк А.П., Ахмедова Э.Д. Когнитивный переводческий анализ художественных сравнений. В статье предложена методика когнитивного переводческого анализа англо-украинского перевода художественных сравнений. Анализ отечественных и зарубежных исследований перевода художественных сравнений обнаружил, что в большинстве своем такие исследования базируются на структурно-семантическом переводческом анализе. Когнитивный переводческий анализ художественных сравнений, позволяющий выявить когнитивные модели, которые санкционируют функционирование сравнений в речи и влияют на их перевод, осуществляется в немногочисленных работах и требует углубления. Целью статьи является выявление корреляций между лингвокультурной спецификой или, наоборот, сходством когнитивных моделей англоязычных художественных сравнений и стратегиями их украинского перевода. Материалом исследования является 1200 англоязычных сравнений, изъятых из двух романов Д. Тартт, Щегол и Тайная история, и романа М. Этвуд Слепой убийца, и их украинские переводы, созданные, соответственно, В. Шовкуном, Б. Стасюком и Е. Оксенич. Достижение поставленных целей предусматривает: 1) построение и сопоставление когнитивных моделей английских сравнений и их украинских переводов; 2) выявление переводческих процедур, применяемых для передачи художественных сравнений – воссоздание, замена, сворачивание, устранение или привнесение; 3) установление корреляций между переводческими процедурами и стратегиями перевода – стратегией отчуждения и стратегией одомашнивания. Художественное сравнение рассматривается как эксплицитная концептуальная метафора, описываемая пропозициональной моделью (A есть как Б), где А является концептом/доменом цели, представляющим сущность, которую сравнивают, Б – концептом/доменом источника, представляющим сущность, с которой сравнивают (его языковое/речевое воплощение также называют проводником). Сравнение может эксплицировать и признак, по которому оно осуществляется (A (цель) есть Б (источник/проводник) по признаку В). В процессе переводческого анализа учитывается тип художественного сравнения: разграничиваются конвенциональные сравнения, основанные на общечеловеческом знании, и оригинальные сравнения, отражающие индивидуальное знание и креативное воображение автора художественного произведения. В группе конвенциональных сравнений различаются аллюзивные сравнения, в основном основанные на субкультурном знании, и идиоматические сравнения, которые могут опираться как на общее, так и на лингвокультурно специфическое знание, воплощенное в идиомах. Проведенный когнитивный переводческий анализ позволил сделать следующие выводы. Процедура воссоздания сравнения реализует разные переводческие стратегии в зависимости от типа сравнения и наличия/отсутствия его лингвокультурной специфики. Воссоздание конвенциональных и оригинальных сравнений коррелирует с нейтральной стратегией перевода, поскольку ни те, ни другие не обладают лингвокультурной спецификой, которая свидетельствовала бы о несовпадении их когнитивных моделей и ограничивала бы выбор переводчика, создавая переводческую проблему. Воссоздание аллюзивных сравнений тоже может коррелировать с нейтральной стратегией, если аллюзия является частью общего знания, хотя чаще воссоздание аллюзивных сравнений реализует стратегию отчуждения, поскольку они опираются на субкультурно специфическое знание и соответствующие когнитивные модели могут быть несформированы как у носителей лингвокультуры оригинала, так и у носителей культуры перевода. В случае добавления комментария стратегия отчуждения нейтрализуется одомашниванием. Процедуры замены, сворачивания, устранения и привнесения сравнения коррелируют со стратегией одомашнивания, которая может быть принудительной, если англоязычные и украинские сравнения опираются на несовпадающие культурно специфические когнитивные модели, или факультативной, если они опираются на схожие когнитивные модели. С другой стороны, одомашнивание может быть полным, если оно приводит к замене когнитивной модели сравнения, или частичным, если концепты модели специфицируются или объясняются, однако модель остается неизменной. Перспективы работы связываем с проведением количественного анализа для установления количественного соотношения между процедурами и стратегиями англо-украинского перевода художественных сравнений.

Ключевые слова: лингвокультура, когнитивный переводческий анализ, переводческая процедура, стратегия перевода, художественное сравнение.

Мартынюк А.П., Ахмедова Е.Д. Когнітивний перекладацький аналіз художніх порівнянь. У розвідці запропоновано методику когнітивного перекладацького аналізу англо-українського перекладу художніх порівнянь. Аналіз вітчизняних та зарубіжних досліджень перекладу художніх порівнянь виявив, що здебільшого такі розвідки базуються на структурно-семантичному перекладацькому аналізі. Когнітивний перекладацький аналіз художніх порівнянь, що дозволяє виявити когнітивні моделі, які уможливлюють функціонування порівнянь в мовленні і впливають на їх переклад, здійснюється в нечисленних роботах і вимагає поглиблення. Метою статті є виявлення кореляцій між лінгвокультурною специфікою чи, навпаки, схожістю когнітивних моделей англомовних художніх порівнянь і стратегіями їх українського перекладу. Матеріалом дослідження є 1200 англомовних порівнянь, вилучених з двох романів Д. Тартт Щиголь, Таємна історія і роману М. Етвуд Сліпий убивця, та їх українські переклади, створені, відповідно, В. Шовкуном, Б. Стасюком та О. Оксенич. Досягнення поставленої мети передбачає: 1) виявлення та зіставлення когнітивних моделей англійських порівнянь та їх українських перекладів; 2) з’ясування перекладацьких процедур, застосованих для передачі художніх порівнянь – відтворення, заміни, згортання, усунення або привнесення; 3) встановлення кореляцій між перекладацькими процедурами і стратегіями перекладу – стратегією очуження і стратегією одомашнення. Художнє порівняння розглядається як експліцитна концептуальна метафора, що описується пропозиційною моделлю (A є як Б), де А є концептом/доменом цілі, що репрезентує сутність яку порівнюють, Б є концептом/доменом джерела, що репрезентує сутність, з якою порівнюють (його мовне/мовленнєве втілення також називають провідником). Порівняння може експлікувати і ознаку, за якою воно здійснюється (A (ціль) є як Б (джерело/провідник) за ознакою В). У процесі перекладацького аналізу враховується тип художнього порівняння: розмежовуються конвенційні порівняння, що базуються на загальнолюдському знанні, і оригінальні порівняння, що відбивають індивідуальне знання і креативну уяву автора художнього твору. У групі конвенційних порівнянь розрізняються алюзивні порівняння, що здебільшого ґрунтуються на субкультурному знанні, та ідіоматичні порівняння, що можуть спиратися як на загальне, так і на лінгвокультурно специфічне знання, втілене в ідіомах. Проведений когнітивний перекладацький аналіз дозволив дійти таких висновків. Процедура відтворення порівняння втілює різні перекладацькі стратегії в залежності від типу порівняння і наявності/відсутності його лінгвокультурної специфіки. Відтворення конвенційних та оригінальних порівнянь корелює з нейтральною стратегією перекладу, оскільки ні перші, ні другі не володіють лінгвокультурною специфікою, яка б свідчила про незбіжність їх когнітивних моделей і обмежувала б вибір перекладача, створюючи перекладацьку проблему. Відтворення алюзивних порівнянь теж може корелювати з нейтральною стратегією, якщо алюзія ймовірно є частиною загального знання, хоча частіше відтворення алюзивних порівнянь реалізує стратегію очуження, оскільки вони спираються на субкультурно специфічне знання й відповідні когнітивні моделі можуть бути несформованими як у носіїв лінгвокультури оригіналу, так і у носіїв культури перекладу. У випадку додавання коментаря стратегія очуження нейтралізується одомашненням. Процедури заміни, згортання, усунення та привнесення порівняння корелюють зі стратегією одомашнення, яка може бути примусовою, якщо англомовні і українські порівняння спираються на незбіжні культурно специфічні когнітивні моделі, або факультативною, якщо вони спираються на збіжні когнітивні моделі. З іншого боку, одомашнення може бути повним, якщо його результатом є заміна когнітивної моделі порівняння, або частковим, якщо концепти моделі специфікуються або пояснюються, проте модель залишається незміною. Перспективи роботи пов’язуємо з проведенням кількісного аналізу задля встановлення кількісних співвідношень між процедурами і стратегіями англо-українського перекладу художніх порівнянь.

Ключові слова: лінгвокультура, когнітивний перекладацький аналіз, перекладацька процедура, стратегія перекладу, художнє порівняння.

Martynyuk A., Akhmedova E. Cognitive translation analysis of fiction simile. This paper introduces a method of cognitive translation analysis of English-Ukrainian translation of fiction simile. Our analysis of Ukrainian and foreign research on fiction simile translation has revealed that such papers are mostly based on traditional structural-semantic translation analysis. Cognitive translation analysis of fiction simile, which allows identifying cognitive models that underpin simile functioning in speech and affect its translation, has been done in very few papers and therefore it requires developing. This paper aims at establishing correlations between linguacultural specificity or, conversely, similarity of cognitive models of English fiction similes and a choice of a translation strategy to render English similes into Ukrainian. The research sample consists of 1200 English similes, collected from D. Tartt’s novels, The Goldfinch and The Secret History, and M. Atwood’s novel, The Blind Assassin, and their Ukrainian translations, performed, respectively, by V. Shovkun, B. Stasiuk and O. Oksenych. Achieving this goal involves fulfilling the following tasks: 1) identifying and comparing cognitive models of English similes and their Ukrainian translations; 2) revealing translation procedures used to render fiction similes – retention, replacement, reduction, omission or addition; 3) establishing correlations between translation procedures and translation strategies – the foreignization strategy and the domestication strategy. A fiction simile is addressed as an explicit conceptual metaphor structured by a propositional model (A is like B), where A is the target concept / domain representing the entity that is compared, B is source the concept / domain representing the entity to which the target is compared (its language / speech instantiation is called a vehicle). Simile can also explicate the characteristic, which is the basis for comparison (A (target) is like B (source / conductor) by characteristic B). Conducting the translation analysis, we take into account the type of fiction simile. We distinguish between conventional simile, grounding on universal knowledge, and original simile, reflecting individual knowledge and creative imagination of an author. Among conventional similes, we differentiate between allusive similes that are mostly based on subcultural knowledge, and idiomatic similes that can be based on both universal and culturally specific knowledge embodied in idioms. Our cognitive translation analysis led to the following conclusions. Retention of similes realizes different translation strategies depending on the type of the simile and the presence / absence of its linguacultural specificity. Retention of conventional and original similes correlates with neutral translation strategy, as neither the former nor the latter has linguacultural specificity that would indicate the inconsistency of their cognitive models and thus constrain the translator's choice, causing a translation problem. Retention of allusive similes can also correlate with neutral strategy if the allusion is part of universal knowledge although more often retention of allusive simile realizes foreignization strategy as such similes are based on subculturally specific knowledge and thus rest on cognitive models that are unestablished in the minds of most representatives of both cultures. If a translator adds a commentary, foreignization is neutralized by domestication. Replacement, reduction, omission or addition of similes correlate with domestication, which can be compulsory if English and Ukrainian similes are based on different cultural cognitive models, or optional if they are based on similar cognitive models. Moreover, domestication can be complete if the simile cognitive model is replaced or partial if the concepts of the model are specified or explained, but the model remains unchanged. These results call for further research, specifically, conducting a quantitative analysis to establish quantitative correlations between the procedures and strategies of English-Ukrainian translation of fiction similes.

Key words: cognitive translation analysis, fiction simile, linguaculture, translation procedure, translation strategy.