Т. Г. Лукьянова, А. В. Ильченко. Интерсемиотический перевод: конструирование смысла в кино и музыке. Наше исследование основано на двух блоках материала (экранизация и саундтрек к фильму). Цель работы – исследовать интерсемиотический перевод литературного произведения в фильм, в процессе которого используются методы интралингвистического перевода; изучить семиотические элементы дискурса фильма – визуальные, звуковые и световые эффекты, невербальные средства коммуникации в кино, символику и цвет; сравнить письменные описания ассоциаций, эмоций и ощущений, представленных украиноязычными аматорами и англоязычными профессионалами в сфере музыки и кино, с целью выявить механизмы интерпретации мультимодальных текстов. Мы полагаем, что использование трансформаций в процессе экранизации приводит к изменению в вербальной составляющей, компрессии текста, добавлению или опущению информации; аудиовизуальный компонент, однако, компенсирует утрату информации, которая была представлена вербально в литературном произведении (Besedin, 2017). Семиотические элементы способствуют восстановлению смысла, заложенного автором оригинального текста (Krysanova, 2017, p. 25; Peirce, 2000). Мы также исследуем интерсемиотический перевод фильма в музыкальное произведение на основе эксперимента. Наша гипотеза состоит в том, что такой интерсемиотический перевод (Jacobson, 1959, p. 233) фильма в саундтрек вызовет в сознании реципиентов-аматоров и реципиентов-профессионалов сходные ассоциации, несмотря на принадлежность к разным профессиям и культурам. Идея Ингардена (1937/1973) о произведении искусства как об интерсубъективно доступном объекте и теория Харди (1998), которая рассматривает создание смысла как интерсубъективную спонтанную нелинейную динамику, доказывая, что аффект, интуиция и ощущения играют при конструировании смысла более значительную роль, чем линейные рациональные рассуждения, лежат в основе нашего исследования.

Ключевые слова: интерсубъективность, культура, музыка, мультисемиотичность, переводческая трансформация, семиотика, экранизация, эмоция.

Т. Г. Лук’янова, А. В. Ільченко. Інтерсеміотичний переклад: конструювання смислу в кіно і музиці. Наше дослідження ґрунтується на двох блоках матеріалу (екранізація і саундтрек до фільму). Мета роботи – дослідити інтерсеміотичний переклад літературного твору у фільм, в процесі якого використовуються методи інтралінгвістичного перекладу; вивчити семіотичні елементи дискурсу фільму – візуальні, звукові і світлові ефекти, невербальні засоби комунікації в кіно, символіку і колір; порівняти письмові описи асоціацій, емоцій і відчуттів, наданих україномовними аматорами і англомовними професіоналами в сфері музики та кіно, з метою виявити механізми інтерпретації мультимодальних текстів. Ми вважаємо, що використання трансформацій в процесі екранізації призводить до зміни вербальної складової, компресії тексту, додавання або вилучення інформації; аудіовізуальний компонент, однак, компенсує втрату інформації, яка була представлена вербально в літературному творі (Besedin, 2017). Семіотичні елементи сприяють відновленню смислу, закладеного автором оригінального тексту (Krysanova, 2017, p. 25; Peirce, 2000). Ми також досліджуємо інтерсеміотичний переклад фільму в музичний твір на основі експерименту. Наша гіпотеза полягає в тому, що такий інтерсеміотичний переклад (Jacobson, 1959, p. 233) фільму в саундтрек викликає у свідомості реципієнтів-аматорів і реципієнтів-професіоналів подібні асоціації, незважаючи на приналежність до різних професій і культур. Ідея Інгардена (1937/1973) про твір мистецтва як про інтерсуб’єктивно доступний об’єкт і теорія Харді (1998), яка розглядає створення сенсу як інтерсуб’єктивну спонтанну нелінійну динаміку, доводячи, що афект, інтуїція і відчуття грають при конструюванні смислу більш значну роль, ніж лінійні раціональні міркування, лежать в основі нашого дослідження.

Ключові слова: екранізація, емоція, інтерсуб’єктивність, культура, музика, мультисеміотичність, перекладацька трансформація, семіотика.

Tetiana Lukianova, Alona Ilchenko. Intersemiotic translation: meaning-making in film and musical art. Our research is based on two blocks of material (film adaptation and film-related soundtrack). It aims to analyse intersemiotic translation of a literary work into a film which involves procedures of intralingual translation; look into the semiotic resources of cinematic discourse – visual, sound and light effects, non-verbal means of communication in cinema, symbolism in films, color, etc.; compare written descriptions of associations, emotions and sensations provided by amateur Ukrainian and professional music and film review English subjects to reveal the mechanisms of interpreting the multimodal texts. We assume that the use of transformations in the process of adaptation brings about changes in the verbal component, compresses the text, adds or omits information, etc.; the audiovisual component, however, compensates the reduction of information that was presented verbally in the literary work (Besedin, 2017). Semiotic units contribute to reconstruction of meaning (Krysanova, 2017, p. 25; Peirce, 2000). We also experimentally approach the intersemiotic translation of the film into the medium of a piece of music. Our hypothesis is that such an intersemiotic translation (Jacobson, 1959, p. 233) of a film into a soundtrack will evoke similar associations in amateur and expert recipients despite their different professional and cultural backgrounds. Ingarden’s idea (1937/1973) of a work of art as an intersubjectively accessible object and Hardy’s theory (1998) that views meaning-making as intersubjective spontaneous nonlinear dynamic proving that affect, intuition and sensations are more powerful than linear rational reasoning are in the core of the research.

Keywords: emotion, culture, film adaptation, intersubjectivity, multisemioticity, music, semiotics, translational transformation.