Д. Павкин. Возможные миры персонажа художественного текста: линвокогнитивный и статистический подход. Целью статьи является разработка модели анализа оценочности противоречивых литературных персонажей. Предложенная модель сочетает основные положения теории возможных миров с методологией когнитивной и статистической лингвистики. Использование разработанной модели было проиллюстрировано на примере анализа образа короля Франции Людовика XI, персонажа романа В. Скотта “Квентин Дорвард”. Будучи опытным политиком, этот герой играет в романе много ролей, являясь в разных ипостасях и стремясь повлиять на людей вокруг него ради достижения своих целей. Такие роли рассматриваются в статье как возможные миры Людовика XI. В этих мирах он описывается различными положительными и отрицательными характеристиками, которые мы рассматриваем как предикаты базисных пропозициональных схем, предложенных в семантике лингвальных сетей. Как показал анализ, Людовик XI существует в романе в 15 возможных мирах, две трети из которых созданы непосредственным авторским описанием, а треть формируются другими персонажами, глазами которых мы видим короля Франции. Важнейшие черты Людовика, которые характеризуются наивысшими коэффициентом распространенности и средней частотой употребления, создают портрет искусного средневекового монарха. Будучи хитрым, он мастерски скрывает свои настоящие жестокие и корыстные мотивы и выглядит в глазах окружающих набожным христианином и мудрым правителем, заботящимся в первую очередь о благе подданных. Количественное превосходство положительно заряженных характеристик свидетельствует об успехе такой тактики лицемерия. Таким образом, созданный В. Скоттом в романе образ соответствует репутации Людовика как Универсального Паука – меткого прозвища, полученного этой исторической личностью от своих современников.

Ключевые слова: базисная пропозициональная схема, возможные миры, коэффициент распространенности, нарративный концепт, оценка, первичные / вторичные возможные миры, персонаж, семантика лингвальных сетей, средняя частота.

Д. Павкін. Можливі світи персонажу художнього тексту: лінгвокогнітивний та статистичний підхід. Стаття має на меті запропонувати модель аналізу оцінності суперечливих літературних персонажів, що поєднує засадничі положення теорії можливих світів із методологією когнітивної та статистичної лінгвістики. Використання розробленої моделі було проілюстровано на прикладі аналізу образу короля Франції Людовіка XI, що є персонажем роману В. Скотта “Квентін Дорвард”. Зображений як проникливий політик, цей герой під час розгортання сюжету грає багато ролей, постаючи в різних іпостасях і прагнучи вплинути на людей довкола задля досягнення своїх цілей. Такі ролі розглядаються у статті як можливі світи Людовіка XI. У цих світах він отримує різні позитивні та негативні характеристики, які постають як предикати базисних пропозиціональних схем, запропонованих у семантиці лінгвальних мереж. Як було з’ясовано, Людовик XI існує в романі у 15 можливих світах, дві третини з яких створені безпосереднім авторським описом, а третина формуються іншими персонажами, “очами” яких ми бачимо короля Франції. Найважливіші характеристики Людовіка, які виявляють найвищі коефіцієнт розповсюдженості та середню частоту вживання, створюють портрет вправного середньовічного монарха. Будучи хитрим, він майстерно приховує свої справжні жорстокі й корисливі мотиви, виглядаючи в очах оточення побожним християнином і мудрим правителем, який насамперед піклується про благо підданих. Кількісна перевага позитивно навантажених характеристик свідчить про успіх такої тактики лицемірства. Таким чином, створений В. Скоттом у своєму романі образ відповідає репутації Людовіка як Універсального Павука – влучного прізвиська, яке ця історична постать отримала від своїх сучасників.

Ключові слова: базисна пропозиціональна схема, коефіцієнт розповсюдженості, можливі світи, наративний концепт, оцінка, первинні / вторинні можливі світи, персонаж, семантика лінгвальних мереж, середня частота.

Pavkin D. Possible worlds of a literary text character: a cognitive and quantitative linguistic approach. The article aims to forward a model for analyzing the evaluative component of controversial literary characters. This model presupposes the application of the basic tenets of the possible worlds theory to the analysis of a fiction text, combining it with the methodology of cognitive and quantitative linguistics. To exemplify the employment of the developed model, the image of Louis XI, the King of France, depicted by W. Scott in his novel Quentin Durward, was analyzed. Portrayed as an astute politician, this protagonist puts on different guises and plays numerous roles while the plot unravels, trying to achieve his goals and influence the people around him. Such roles are viewed in the article as possible worlds of Louis XI. In these worlds, he is described through various positive and negative characteristics, which are considered predicates of basic propositional schemas featuring in semantics of lingual networks. To fathom the importance and ubiquity of the characteristics, two indices used in quantitative linguistics (coverage rate and mean frequency) were employed. Such a complex approach enabled to reveal the existence of 15 possible worlds of Louis XI in the novel. Two-thirds of them are primary possible worlds created via direct description of the image by the author, and one-third is secondary possible worlds, where the King is depicted indirectly by presenting the vantage point of other characters who appraise Louis and express their attitude to him. The most important characteristics of Louis emphasized by the author and featuring in the maximum number of his possible world create a portrait of a skillful medieval monarch. Being sly, he hypocritically conceals his true cruel and mercenary aspirations and generally succeeds in presenting himself to others as a devout Christian and wise ruler acting for the benefit of his subjects, which is vindicated by the prevalence of his positively charged descriptions. Thus, the image created by W. Scott in his novel lives up to the reputation of Universal Spider—the symptomatic nickname that this historical figure earned from his contemporaries.

Key words: basic propositional schema, character, coverage rate, evaluation, mean frequency, narrative concept, possible worlds, primary / secondary possible worlds, semantics of lingual networks.